Шматки життя...

Уривки вражень,емоцій,почуттів




Интересы
Авріл Лавін, Антитіла, артУВсіхПроявах, асфльт, балачки, Бумбокс, веселі малюнки, відчуттяРафінованоїСамотності, віршо-прозоплетіння., врода, Гарфілд, гулятиПідДощем..., ессе, життя як наркотик, закоханістьЯкСтанЖиття, західСонцяНаДаху, здибанки, зелений чай, Земфіра, кава, кіно, Книги, кольорові фарби, концерти, краса, крихітка цахес, Лама, листування, малювати в щоденнику, мандрівки, медведики, Мертвий Півень, метро, Мирослав Скорик, мистецтво, мовчатиПростоНаВушко, МОЛОКО, Моцарт, Н.Три, нічВобнімкуЗподушкою, обійми, перформанс, повітряні кульки, поєднуватиНепоєднуване, покинуті будинки, пошук досконалості, прекрасне, психологія, радість, розуміння, розфарбовувати веселку, С.К.А.Й, секонди, Скрябін, смайлики, спілкування, спілкування в неті і наживо, старі фото, сум, Тартак, театр, ТНМК..., Українапригоди, Факультет, фести, фотографія, ФС, цілунки, чорний лак, щастя, янголики з людській подобі

Кажуть

Believe that life is worth living and your belief will help create the fact.
William James


Мітки



Ти.Тепло.Терпко


...Сім пелюсток мигдалю
Складаю з них твою посмішку
Самими лиш очима
Сьогодні згадала про тебе... Тепло...Терпко
Схожі візерунки на лінії наших доль
Сім  мигдальних сльозин
Сім мигдальних чоток
Сім мигдальних спогадів...


Відчути краще | Відчули 1

М'юзік : Тиша  Настроение : Просто щаслива    

Так буває...


...ти так довго збираєшся подивитись якесь кіно - старе за датою релізу і мовби не надто нове за змістом. Але ж ти читаєш відгуки, дивишся шматки трейлера, слухаєш до дірок саундтреки, словом - відчуваєш, що там є невідомо що ТВОЄ. І ти якось сидиш собі вдома і клацаєш канали, і раптом чуєш - знайомі французькі мотиви...і фразу, котру ти так шукала. Ти сидиш перед телевізором і дивишся титри. Думаєш про те, що варто якось подякувати Гійому Лорану і Жанові-П*єру Жене. Тим часом дякуєш випадку. І кажеш про себе слова, котрі згодом ти скажеш йому... Але це буде згодом.

Якби не ти, мої почуття були б лише блідою тінню чужого кохання.
Амелі.



Відчути краще | Відчули 37

Настроение : Файно-кайфове    

Кольорові підворітні Києва


Він вміє посміхати. Строкатий, нестандартний і тсріт-артівський. Люблю спонтанні й безглуздо веселі прогулянки ним. Kyiv, I love U=)))



Відчути краще | Відчули 37

М'юзік : Lily Allen Fuck U very much  Настроение : Мей бі хеппі=)    

Happy End


Навіки твій,

Навіки моя,

Навіки разом.(с.) Він

Інколи вічність триває лише три дні. (с.) Вона


Відчути краще | Відчули 33

М'юзік : Qarpa - Мантра  Настроение : Фак    

Курва


Іноді найліпша колєжанка твоя - курва.

Іноді коханий твій мучачік - тоже курва.

 

...У житті бувають офігеннійші обломи...

(с.)Qarpa

 


Відчути краще | Відчули 42

М'юзік : Я налию тобі, я налию собі вина....  Настроение : немає    

Так просто


Believe = Be live. Live = Love. Believe = Beloved. Все так просто.


Відчути краще | Відчули 33

М'юзік : Помирає твоя любов  Настроение : сльози і соплі    

Хочувитрачатинатебечас


Хочувитрачатинатебечас, читатитебе, яккнигу,
Вдихатитвійзапах, якпарупіслядощу,
обмінятисязтобоюсухожиллями;
Моїшершавідолоні, моїпрокуренінутрощі, мої
Запаленіочі — наслідоквихоруспівпадінь, щооточуютьтебе,
Ятримаютебезаруку, ніпрощонедумаю,
Хочуїхативпоїзді

Андрій Любка.

П.С. Шкода, що безліч цих "хочу" стосуються лише мене.

 


Відчути краще | Відчули 16

М'юзік : Нумер482 Стрибай  Настроение : Кульно-кайфовий    

Цитатник


Знайшла сьогодні в і-неті. Роздрукую і повішаю на стіночку. І буде гарно. Правда?
ПС. А які твої  улюблені цитати?

Дещо не видно: It takes a lot of courage to relese the familiar and seemingly secure, to embrace the new. But there is no real security in what is no longer meaningufl. There is more security in the adventurous and exciting, for in movement there is life, and in change ther is power. Alan Cohen

If you're not yourself, who will be? Sabrina Ward Harrison

For a long time, she flew only when she thought no one else was watching. Brian Andreas

There is in every true woman's heart a spark of heavenly fire, which lies dormant in the broad daylight of prosperity; but which kindles up and beams and blazes in the dark hour of adversity. Washington Irving

Life is not measured by the number of breaths we take but by the number of moments that take our breath away. (Fontwerks stamp)

The soul should always stand ajar, ready to welcome the ecstatic experience. Emily Dickinson

Behind every successful woman is a substantial amount of coffee. Piro =)))


Відчути краще | Відчули 2279

М'юзік : Помирає твоя любов  Настроение : Кохання-зітхання    

Гойдалка


Все життя - то гойдалка. Спершу, захлинаючись від кохання, ми злітаємо в небо, а потім з самої вершини щастя падаємо на асфальт, збиваючи коліна, локті, долоні...і серця.

Фраза з анонсу до кіно.


Відчути краще | Відчули 29

М'юзік : В.В. Країна Мрій  Настроение : спогадиииии    

Країна Мрій=)))


"Чув я, чи то снилось мені, що існує країна мрій..." Скрипка

Літо...Файний настрій...Етніка...Намиста і шкіряні браслети...Народні майстри...Безліч музики...Діти в вишиванках...Гончар...Глина під руками...Сонце...Віночки з трав на головах...Музики, що грають навіть на граблях...Літературні читання...Свистульки...Солодкий півник на палочці...Лялькарі...Слухати музику, сидячи на траві...Кілька випадково здибаних старих друзів...Люди в національному одязі...Книжки...Парубки в шароварах і з чубами...Візерунки вишиванок...Мова звідусіль...Щастя в очах...Україна...Співоче поле...Країна Мрій...


Відчути краще | Відчули 17

М'юзік : вимкнула  Настроение : день добігає кінця    

Тролейбус


Сутінкове місто крізь брудне скло тролейбуса...Накрапає...Мабуть, буде злива...Нарешті це місто вмиється від смороду індустріалізації... Брудними патьоками стікатиме дощова вода по запилюженому асфальтові...Так, ніби патьоки чорної туші з-під вій, коли плачеш під дощем...Накрапає все дужче... Перші важкі краплі розбиваються об скло тролейбусного вікна, поволі стікають донизу, вбираючи в себе пил, шум і галас міста...Краплі з бризками падають на асфальт БЖ, стікають бруківкою Андріївського... Закарбовують у собі коди вулиль і вражень...Злива не вшухає... Поодинокі краплі перетворються на потоки...Змивають сліди мешканців,полощуть шмаття, залишене жебраками, змітають докупи загублені фінічки і гезети, залишені на лавках...Злива...

Так триває недовго...Проте, місто знов стає справжнім...У сутінковому повітрі відчувається запах ше вчора скошеної трави, сонце заливає простір теплом ... Тролейбус поволі доїжджає до потрібної мені зупинки...Виходжу...Захлинаюсь запахом весняного вечора в місті...Я люблю тебе, весно мого Міста...


Відчути краще | Відчули 56

М'юзік : Дженіс Джоплін...  Настроение : лайф із гууууууд    

Make love=)


Вы - хиппи.
Культура хиппи - одна из самых древних и прочных в андерграунде. Хиппи славятся мягкостью и неагрессивностью. Как известно, хиппи появились на свет в бурные 60-е. Они призывали человечество любить друг друга, а не воевать, называли себя "детьми цветов", тащились от Денис Джоплин и The Doors и первыми принялись "расширять сознание" всеми способами - от медитации до ЛСД( а дзуськи - життя - найкльовіший наркотик=)))). Хипповские идеи живы до сих пор. Всегда находятся светлые личности, которым "цветочная" философия ближе, чем агрессия. У хиппи за все время сложились настоящие традиции. И, наверное, самая грандиозная из них - "Собрание Радуги" (Rainbow Gathering).
ПС. Влаштовуємо здибку райдуги=)))
 
Пройти тестик www.liveinternet.ru/tests.php

Відчути краще | Відчули 27

М'юзік : С.К.А.Й Те, що тобі так треба  Настроение : мрію про тебе    

Ти починаєшся з мене...


Вірші — це невдалі спроби самогубства,
Дощ починається з хмари, смерть починається з
Осені, ти починаєшся з мене,
Стежити за годинником — це ніби проростання трави,
Ніколи не забуду як ти танцювала у темряві,
втомлена і без музики, ніколи не забуду цю осінь, це лезо, ці
вени, зашморг, твій язик, наче ніж, по шиї.

Піклуватися про бродячих собак, вичитувати пожовтілі
ґазети , розчісувати волосся. Розкривати євангеліє
на будь-якій сторінці, довго читати, довго читати вголос так,
ніби це я на початку нашої ери ходив по світу, так, ніби
це я брехав апостолам, так, ніби це мене
розіп’яли.

Спілкуватися з поетами, всякими іншими художниками-
Скульпторами-акторами, стежити за розвитком політичних подій,
Так, ніби телевізор — це величезне вікно у простір.
Найбільше чомусь люблю фотографуватися на голих
Ландшафтах, скажімо, восени, дуже жалкую, що
Неможливо сфотографувати запах, те, що поза кадром,
Тому мушу описувати, довгі вервечки слів
Нанизуючи на стандартний папір, мушу багато
Пити, аби писати, просто багато пити, просто
Багато писати.

Ніколи не забуду як ти танцювала у темряві, бо
Дощ починається з хмари, смерть
Починається з осені, ти починаєшся з мене.

Ти залишаєшся у моїх спогадах, наче на проявлених
Фотоплівках, найчастіше згадую тебе, перебуваючи в
Темряві (під час сну, наприклад), найчастіше згадую
Тебе танцюючою в темряві: без
Музики, втомлену, але щасливу.

Ти любиш мене? — питає тебе Ісус,
відрізаючи вухо Ван Гогу.

Час від часу, аби змінити життя, приймаю іслам
Чи вступаю до якоїсь комуністичної партії,
Розважаюся примітивно, майже відмовившись
Від наркотиків, усуваюся від сексу, пам’ятаючи як
Ти танцювала у темряві. Надзвичайно багато уваги
Приділяю приготуванню їжї, збиранню опалого листя,
Жолудів, старанно підкопую молоді дерева, дощ
Починається з хмари, смерть починається з осені,
Ти починаєшся з мене.


Андрій Любка ВІСІМ МІСЯЦІВ ШИЗОФРЕНІЇ


Відчути краще | Відчули 45

М'юзік : Хочу почути колискову  Настроение : розманіжено-замріяна    

Малятко


Зовсім нещодавно сталася у мну така от пригода:

Йду з бабцею із закупів продуктів повз свій колишній дитячий садочок, а там видно саме дітки кудись на екскурсію збираються - автобус стоїть, малеча крутиться, матусі тицяють дітлахам термоси з чаєм і пакунки з бутербродами. Я ,дивлячись на то всьо, собі так тихенько починаю жалітись, що коли я була в садку, мну ніхто ні на які екскурсії не водив, що манну кашу змушували їсти, що на тихій годині спати змушували...І разом з тим, пригадую, як тамки кльово було, як хочеться зараз побачити колишніх сопливих друзів і добрих виховательок... І тут просто посеред моїх спогадів і посеред натовпу матусь з термосами виринають мої виховательки...Алінка! Як ти виросла! ( Правда! Всього ж 10 рочків минуло))) Як справи в школі? В садочок повернутись не мрієш?( Мрію, любі, мрію, особливо на контрольних з хімії і фізики. Тоді манна каша і тиха година здається раєм)))

Та виявилось, що питаннячко про повернення в садок було не просто так))) Дитячий садок знову збирає нас всіх докупи - шось на кшталт зустрічі випускників ( ггг...дитячого садку))). Кульно мабуть буде знову зустріти своє перше долосле кохання (а заодно знову з ним познайомитись, бо ім'я давно вже забулось))), кльово буде згадати,як ми колись разом грались в сніжки, як співали пісеньки іменинникам на дні народження...Уті ж мої путі...Купа кумедних спогадів...Дитинство, я так за тобою скучила! Я ж все ще малятко - наївне, кумедне, часом дурненьке...

Кілька цитат або Записи педіатра:

3 місяці "Дитина активна, посміхається у відповідь, голосно сміється. Лежить на животі, опираючись на лікті ( Ги...Досі то улюблена поза)))"

6 місяців "Лепече, знає близьких, бавиться іграшками. Сидить."

1 рік "Добре говорить, грає іграшками. Ходить в ліжечку."

Кілька цитат-2 або Мої ляпи і пєрли:

Модниця

1. Одягла на голову старий чепчик. Кажу мамці :"Матуся, правда я гарна, як бегемот?"

2. Загорнулась в мамин шалик.

- Мама, подивись яка у мене спідничка!

Мама усміхаючись : " Така коротенька.Ну це в тебе мабуть міні-спідничка."

Я : "Ні - це менІ спідничка!"

Кохання

- Мамцю, а де мені знайти мого жена?

- Якого "жена", доцю?

- Ну як же, я його жена, а він мій жен.

ПС. До речі, "жен" так і не знайшовся(( Може мну в "Жді мєня" податись?)))

Про кота і дідуся

Кота випустили надвір погуляти. Я ходжу по квартирі шукаю, кличу, мордую всіх питанням, де мій котяра. Врешті матуся знаходить більш-менш логічне пояснення - кіт, мовляв, пішов на побачення до кицьки))) Я врешті заспокоїлась, всі задоволені, всім добре. Невдовзі дзвонить телефон, я чомусь беру слухавку і на питання де дідусь видаю фразу :"Нема. Пішов до кицьки на побачення." Всі домашні в істериці, а у дідуся на роботі - конфуз)))))


Відчути краще | Відчули 2

М'юзік : Лама Мені так треба  Настроение : кльово-кульно-кайфовий    

Шматок


Шматок не то вірша, не то монологу...Крутиться на думці...Чіпляє

Слухати шепіт, бути на світлі, вмирати - це не просто, просто

Ходити, лягати в труну, зоставатися самим собою.

Чекати коханих, есемески, і-мейлів, потяги, друзів,

Знімати з себе білизну, отож кохати тільки тебе і ще багатьох,

Обіцяти, брехати, розливати горілку, грати на скрипці, пити каву,

Ловити кайф, хоча жизнь дала трєщіну, наспівувати шансон,

Мати довге волосся, їсти і їсти, пити і пити, зрештою

Кохати, жити і жити, спати і спати, кохати-кохати,

Любити-любити, спати з тобою, спати на

Самоті і завжди хотіти

Жити і виспатися.

www.andrijlybka.livejournal.com


Відчути краще | Відчули 11

М'юзік : Антитіла Сама  Настроение : добрий такиий    

Не раз бачене кіно


Ти на зухвалій весняній траві - нестерпно зеленій, свіжій, направду соковитій - так само зухвалий і свіжий. Посмішка, що змушує зажмурюватись. Обійми...

Безтурботний і дбайливий у затишку кав'ярні. Годуєш мене морозивом з ложечки. Милі посиденьки...

Наші тіні в обнімку на траві...

Прощання під під'їздом...Карі очі у світлі ліхтаря...Поцілунки...

У мене достобіса спогадів про тебе. Небажаних, зайвих, безглуздих.

Спогади-слайди. Схожі на уривки вже баченого кіна...Такого, коли нездатність пригадати імена героїв чи всі колізії сюжету цілковито компенсується довго заживаючими подряпинами вражень...Щойсь на кшталт триллеру, мелодрами, трагікомедії...Фарсу...

Зрештою, наші стосунки й були таким собі міксом жанрів.Напевно саме про таке кіно мріють Коени вкупі з Тарантіно і Кустуріцею...Дзуськи. Це кіно ніколи не вийде в масовий прокат. Не стане комерційним. Його ніколи ніхто не дивитиметься, зажовуючи поп-корном та запиваючи колою.

Це кіно показуватимуть лише один сеанс. Для двох.

Темрява кінозалу...Тремтіння вій...Ти...Тепер ти всього лиш глядач...

Хочу, щоб ти нарешті побачив все те, що переслідує мене ночами. Згадав.Відчув...Я дивитимусь вкотре, ти вперше і востаннє. Сьогодні кіномеханік ненароком засне, плівка під проектором почне тліти і поволі згорить. Зітліє на купку скрученого пластику...

Та перш ніж це станеться ми додивимоь кіно... Спогади, слайди минулого, самотність удвох...

Знаєш, я завжди уникаю читання титрів наприкінці гарного кіна. Прагну так затримати мить прощання. Проте тепер я таки прочитаю т кляті титри до кінця.

Перманентний to be continued скінчився. The end


Відчути краще | Відчули 10

М'юзік : Земфіра Небо Лондона  Настроение : замріяно-сумовита    

Майже з крилами


Просто зізнання:
Я дуже радий, що познайомився із тобою,
Дякую за спілкування.
Така як ти – змінюють світ…
Змінюють людей.


«Майже з крилами»



- дивись не закохайся.
- не закохаюся, а якщо закохаюся, то закохаю і тебе …


«…ти б мала крила, то ти б літала щодня, дарувала радість іншим та змінювала людей, змінювала світ, та, можливо б влюбляла в себе, хоча і так влюбилися в тебе дуже багато…
Ти б мала крила, то напевне не тільки б змогла літати, ти б вчила цьому мистецтву! Ти б сміялася з невдач але б гордо та стійко наполягала на своєму, та казала ніжно «спробуй ще раз, в тебе в цей раз вже все вийде…». Як то не дивно, але після таких слів ти вчила людей та люди вірили в себе, вони дійсно літали та літають досі. Можливо хтось вже і забув про тебе, про ту, хто навчив літати, але викладач із тебе вищого ґатунку – ця ж людина літає досі та не забуває те, що колись навчилася.
Багато пишеш ти про людей, а цікаво, чи пишуть про тебе стільки ж? Чи хтось тебе вчив літати та сміятися як ти із когось через помилки? Я не вірю, що ти сама вмієш літати, при наймі в тебе ж крил не має, хоча, ти же віриш, що у кожного із нас є крила, просто їх потрібно вміти відчувати. Все, що ми не бачимо – то не означає що його не існує…чи колись не існувало.
Ну ось, знову ти за своє. Знову ти йдеш вулицею міста неначе летиш. І так кожного дня, з міста до міста, від людей до інших людей. знайомих, друзів, родичів…і зупиняєшся, знову ти поринаєш вся в роботу, ти знову просто людина, якась вся сіра та трохи «брудна». Ні, не асоціюю тебе із мишкою – ти далеко не мишка. Ти не можеш бути тихою, не твоє, не можеш бути сірою, того що колір в тебе інший, просто ти ховаєш крила та стаєш «простою», ти працюєш.
А колись ти малювала. Так, малювала, особливо згадується твоя перша картина. Гарне сонце яке сідає за горизонт, небо яке із блідих плавно переходить в яскраво-гарячі кольори, біля горизонту ліс із замерзлим струмком , маленька хатинка, маленькі віконця – одним словом пейзаж грудня. Та й взагалі, мені здається як би не грудень, то всього цього чудового не було, чомусь ти завжди твориш в грудні, можливо тому, що народилася і цей місяць дійсно твій.
Ось, ти вже абсолютно стомлена, в тебе навіть не має сил щоб передягтися, прийняти душ та лягти в ліжко.
Ось ти вже закутана в своє одіяло, тобі добре, ти абсолютно розслаблена, хоча думки ще пронизують тебе разом із підсвідомістю, але ти вже спиш.
Ну ось, знову ти берешся за своє наступного ранку, ти знову літаєш та усвідомлюєш, що щастя не в тому як ти живеш, а щастя в тому, що є ще заради когось жити та літати разом із ними.
Сьогодні в тебе був трохи дивний день, ти чомусь не могла літати, і взагалі, крила не показувала свої. Склалося враження, що ти їх зняла та заховала кудись. Тобі набридло літати самій…
Пообіцяла сама собі, що вдягнеш крила знову тоді, коли тебе хтось буде вчити літати…»




Ми літаємо поки вчимо когось іншого літати…

http://pervertfresh.sitecity.ru/

ПС. Чому минуле має здатність повертатись до тебе випадковими лінками в неті, помилково відправленими смс, уривками розмов в метро?..Співпадіння?... Ностальгія?... Доля?..


Відчути краще | Відчули 4

М'юзік : зараз щось ввімкну=)))  Настроение : кульний    

КУЛЬТПОХІД : 27 весіль


Чекаючи на подружок в кінотеатрі, я згадувала Карпине : "Чим ближче ти до цифри 25, тим менше тебе вабить ця паті зі священиком і двоюрідними сестрами, що ідять  холодець за святковим столом якого-небудь винайнятого твоїми батьками піонерського табору "Лаванда". Мдя... Таке от воно - традиційне українське весілля=) Таке ми бачимо в житті. В кіно ж натомість - весілля американські. Про одне з таких мова піде далі=)

27 весіль - кульна й легка романтична комедія про Вічну дружку і Цинічного журналіста, що пише для весільної колонки. Вона - весільна фетишистка. Її шафа дощенту забита 27-ма відверто гидкими сукнями весільної дружки. Він - іронічний дотепник, котрому остаточне розчарування у шлюбі як такому не заважає писати чудово сопливі весільні оголошення, закохатись у Вічну дружку та зрештою одружитись. Геппі енд, панове. Та йому передує що доста кумедних подій=)))

Раджу подивитись :

тим, хто надумав ось-ось одружитись =))) або тим, хто надумав не одружуватись ніколи=)))

щойно-закоханим (як екскурсія в світле майбутнє=)

дівчаткам-у-пошуку-ідеального-кохання ( журналістик той - доста файний хлопчина=))

В ролях:

Кетрін Хейгл ...... Джейн

Джеймс Мердсен...... Кевін

Едвард Бернс ...... Джордж

Малін Акірман ...... Тесс

Джуді Грір...... Кейсі

 

Декілька цитат:

"Любов сліпа. Любов всесильна. Любов - це шлях до божевільні"=))))

"Це - ніби дізнатись, що твоя улюблена любовна пісня написана про сендвіч"=(((((


Відчути краще | Відчули 4

М'юзік : Бумбокс Зима  Настроение : змерзла    

Все, що так зігрівало нас...


"...В'язнями зими, зими, по парадних стигли ми. Невідомими,стали ми знайомими..."

Мені зимно... Мені зимно без тебе...Навіть весною...Сьогодні падає сніг...Майже так,як нашої зими...Достоту так...Ті спогади обпікають колишнім теплом...Сніг на скронях обпікає холодом...Так,як наше теперішнє...Я ховаю свої завше змерзлі руки в кишені...Пригадуєш, як колись так само ховала в твої?...Колись...

Ти був здатен розтопити лід в моєму серці...Ти був здатен зігріти мої руки диханням...Ти був...

Все минуло...Тільки час для мене зупинився, застряг, закупорився  в тій зимі...Без тебе вона сіра і мокра...Як сніг із дощем... Як сніг і сльози на моїх скронях...

Я думала, що здатна забути тебе, розтовкти кохання на друзки ,немов двірник кригу на асфальті, розтопити його, ніби жменю снігу в долоні, перетворивши на пару крапель води...

Натомість змерзла...Серцем... Дістала обмороження найтяжчого ступеня...Тепер воно, змерзле й змучене, здригається від шпичаків минулого...Таких,як сніг посеред весни... Таке не відігрієш чаєм і відвертою розмовою...

Таке минає болісно...

"Невдовзі зима занесе все, що так зігрівало нас..."


Відчути краще | Відчули 17

М'юзік : Флайза Сонце  Настроение : кульний    

Чекаючи на весну...


Хочу весни...тепла...усмішок..Хочу, щоб ти був поруч...Хочу обіймів...Сонця...Кульбабок навколо...Маленьких сонечок...Хочу одягти футболку і джинси...І рожеві окуляри...І щоб поруч були друзі..І співати пісень коло багаття...Хочу на пікнік...Ти також?


Відчути краще | Відчули 5

М'юзік : All We Need Is Love Beatles  Настроение : муррр-мяуФф    

Про любоФф


"100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки" - щойно подарована мені і щойно прочитана мною ж книга. Кульна і незвична. І те, і інше  завдяки тому, що книжка є власне чимось на кшталт вінегрєту із есеїв кращих українських сучасників.  Андрухович, Жадан, Карпа, Денисенко, Матіос, Малярчук, Прохасько, Забужко, Поваляєва... Кожен писав про своє і по-своєму... Покальчук - про запізнілу, але все ж таки жадану любов, Поваляєва - про любов-нелюбов, Андрухович - про любов на жорнах історії...Кожне есе - штрих до імпресіоністичної картини Любові.

Читати слід в метро і під ковдрою. З-під парти на парі чи уроці і вдома за чашкою чаю. На самоті і вголос для коханих.

Декілька цитат:

"Любов - це людське. Любов - це той щем, без якого нас немає" Юрій Андрухович

"І ти ніколи не зможеш описати це словами, бо, на щастя, не все в нашому світі вигадане людьми" Світлана Поваляєва

"Любов - сцена для егоїзму. Ти танцюєш на цій сцені якусь, перепрошую ламбаду, а тебе безперервно хвалять. Хвалять не тому, що твоя ламбада - вершина ламбадного мистецтва, а тому, що люблять тебе і не хочуть засмучувати. А однак тобі добре. Ти поважаєш себе. нікого зі сцени не бачиш, бо прожектори засліплюють очі. Обожнюєш себе і тільки себе" Таня Малярчук


Відчути краще | Відчули 7
ОБОЗ.ua